Поради батькам щодо психологічної підготовки дитини до школи

  1. Основними психологічними причинами виникнення труднощів адаптаційного періоду є такі :
    • Недостатній досвід спілкування з дорослими та однолітками;
    • Недорозвиненість мовлення;
    • Несформованість звички виконувати вимоги дорослих і дотримуватися певних правил поведінки;
    • Побоювання, недовіра до школи внаслідок неправильної орієнтації з боку батьків;
  2. Потрібно зацікавити дитину школою, викликати бажання навчатися в ній. Для цього намагайтеся заздалегідь визначити, яку саме школу відвідуватиме ваша дитина. Під час прогулянок покажіть їй будівлю школи. Розкажіть про життя учнів. Наприклад:
    • Як я тобі заздрю, адже ти скоро станеш школярем. Чому заздрю? Бо згадую ті часи, коли сама (сам) навчалася (навчався). Щодня ми, учні, поверталися із занять з новими знаннями, уміннями, ставали дорослішими. А скільки було добрих товаришів, друзів! Ми разом готували домашні завдання, допомагали одне одному. А звільнившись, мерщій бігли на шкільне подвір’я погратися.
  3. Щоразу, підводячи дитину до школи, згадайте гарний епізод із вашого шкільного дитинства. Поспостерігайте за школярами на спортивному майданчику, за роботою вчителя. Бажано познайомити дитину з педагогом.
  4. Дитині значно легше буде пристосуватися до умов школи, якщо в сім’ї вона засвоїть певні необхідні навички самостійності:
    • складати підручники, зошити та шкільне приладдя в портфель (бажано привчити дитину це заздалегідь, звечора);
    • самостійно та охайно складати одяг до уроків фізичної культури;
    • упорядковувати свій письмовий стіл та ігровий куточок;
    • самостійно вести шкільний щоденник;
  5. Важливо навчити дитину ввічливого спілкування з незнайомими людьми. Знаходячись поза домівкою, можна знайти безліч ситуацій для «вправляння» у спілкуванні. Наприклад:
    • подивись, як до тебе привітно усміхається тітонька, і ти їй усміхнися;
    • підніми газету, що впала у дядечки, й скажи: «Візьміть, будь ласка»;
    • розкажи тіточці Ірині, де ми відпочивали влітку. А її попроси, щоб вона розповіла нам про свою відпустку;
  6. Значну увагу приділяйте розвитку мовлення дитини, зокрема діалогічного. астіше розмовляйте з дітьми, обговорюйте побутові «проблеми», привчайте висловлювати власну думку, міркування. Учіть правильно розгорнуто відповідати на поставлені запитання, а також правильно формулювати запитання до інших людей. Ширше використовуйте мовні ігри – їх вас навчать самі діти, лише покажіть, що ви хочете пограти з ними.
  7. Будьте вимогливими до дитини. Вимоги, які ви висуваєте дитині, мають бути такими, які вона здатна виконати. Дитина буде виконувати ваші вимоги, якщо ви будете вимогливими до себе.
  8. У жодному разі не виявляйте в присутності дитини своїх переживань щодо того, як їй буде у школі, сумнівів, чи доброю до неї буде вчителька, побоювань з приводу того, чи буде дитина успішною у навчанні. Навпаки, демонструйте радість з приводу майбутнього вступу дитини до школи, упевненість у тому, що на неї чекають доброзичливі вчителі, цікаві знання, приємні товариші.